SVITLANA RUBANENKO, POPASNA

CHILDREN WERE OUR MAIN CONCERN. IN KHARKIV, THE SITUATION WAS UNEASY FROM THE VERY BEGINNING. POPASNA, HOWEVER, SAW FIRST STRIKES ON 2 MARCH. THAT DAY, SHELLS HIT OUR YARD NEAR THE FRONT DOOR OF THE BLOCK OF FLATS WE LIVE IN AND A FLAT ON THE FOURTH FLOOR OF THE ADJACENT SECTION. WE WERE AT HOME. THE SHELLING WAS VERY LOUD AND LEFT MASSIVE CRATERS. THERE WERE SOIL, DEBRIS AND GLASS ON THE FLIGHTS OF STEPS (FROM THE 1ST TO THE 5TH FLOOR). THAT IS HOW MASSIVE THE STRIKE WAS. THERE WAS ONE MORE HIT ON THE OTHER SIDE OF THE HOUSE: THE SHELL STRUCK THE ROAD NEAR THE PARK.  THE POWER LINE WAS DAMAGED. THERE WAS NO POWER SUPPLY IN THE CENTRAL PART OF THE CITY SINCE 2 MARCH. IT WAS COLD. SHELLING INTENSIFIED.

WE WENT TO MY FATHER’S PRIVATE HOUSE, BECAUSE HE HAD A WOOD-BURNING STOVE, WHERE WE COULD PREPARE SOME FOOD. WE TOOK WATER FROM A WELL OUTSIDE DURING BREAKS IN SHELLING. SOMETIMES WE WENT TO THE CLOSEST BOMB SHELTER TO GIVE EGGS TO PEOPLE THERE, BECAUSE WE HAD CHICKENS AND QUAILS.

ONCE A PROJECTILE HIT AN OPPOSITE HOUSE AND THE FIRE STARTED. TOGETHER WITH OUR NEIGHBOURS, WE WENT TO PUT IT OUT SO THAT FLAMES DID NOT SPREAD TO OTHER BUILDINGS. WE OBSERVED THE HOUSE OF MY FATHER’S PARENTS BURNING ALMOST ALL NIGHT LONG.

WE WERE ABLE TO ESCAPE FROM THE TOWN UNDER SHELLING ONLY ON 26 MARCH. 

СВІТЛАНА РУБАНЕНКО, ПОПАСНА

МИ ПЕРЕЙМАЛИСЯ БІЛЬШЕ ЗА ДІТЕЙ, У ХАРКОВІ З ПЕРШИХ ДНІВ БУЛО НЕСПОКІЙНО. У ПОПАСНІЙ ЖЕ ПЕРШІ ПРИЛЬОТИ В МІСТО БУЛИ 2 БЕРЕЗНЯ. ТОДІ Ж ПОТРАПИЛО У ДВІР НАШОГО БУДИНКУ ПІД ПІД’ЇЗДОМ ТА У КВАРТИРУ НА ЧЕТВЕРТОМУ ПОВЕРСІ СУСІДНЬОГО ПІД’ЇЗДУ. МИ В ТОЙ МОМЕНТ БУЛИ ВДОМА. БУЛО ДУЖЕ ГУЧНО Й ВОРОНКИ ЛИШАЛИСЯ ВЕЛИКІ. НА СХОДОВИХ ПРОЛЬОТАХ ЛЕЖАЛА ЗЕМЛЯ, УЛАМКИ ТА СКЛО (ВІД 1 ДО 5 ПОВЕРХУ). ТАКОЮ БУЛА СИЛА УДАРУ. З ІНШОГО БОКУ ДОМУ ТАКОЖ ПОТРАПИЛО — НА ДОРОГУ ПЕРЕД ПАРКОМ. ПЕРЕБИЛИ ЛІНІЮ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ. ТОЖ, З ДРУГОГО БЕРЕЗНЯ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ МІСТА МАЙЖЕ НЕ БУЛО СВІТЛА. БУЛО ХОЛОДНО. ПОЧАЛИСЯ ІНТЕНСИВНІ ОБСТРІЛИ.

МИ ПІШЛИ ДО ДІДУСЯ — МОГО ТАТА — У ПРИВАТНИЙ БУДИНОК, ТОМУ ЩО В НЬОГО БУЛА ПІЧ, ЯКУ МОЖНА БУЛО ТОПИТИ ДРОВАМИ ТА НА ЯКІЙ МОЖНА БУЛО ГОТУВАТИ. ВОДУ БРАЛИ З КОЛОДЯЗЯ НА ВУЛИЦІ В ПЕРЕРВІ МІЖ ОБСТРІЛАМИ. ІНОДІ МИ ХОДИЛИ У НАЙБЛИЖЧЕ БОМБОСХОВИЩЕ -=— ВІДНОСИЛИ ЛЮДЯМ ЯЙЦЯ, БО МАЛИ КУРОК І ПЕРЕПЕЛІВ.

ОДИН СНАРЯД ПОТРАПИВ У БУДИНОК НАВПРОТИ І ТАМ ПОЧАЛАСЬ ПОЖЕЖА. МИ РАЗОМ ІЗ СУСІДАМИ ПІШЛИ ЇЇ ТУШИТИ, АБИ ПОЛУМ’Я НЕ ПЕРЕКИНУЛОСЯ НА ІНШІ БУДІВЛІ. БАЧИЛИ ЯК ГОРІВ ТАТІВ БАТЬКІВСЬКИЙ ДІМ. МАЙЖЕ ВСЮ НІЧ.

ВИЇХАТИ ПІД ОБСТРІЛАМИ НАМ ВДАЛОСЯ ТІЛЬКИ 26 БЕРЕЗНЯ. 

ALIONA KORYTOVA WITH HER DAUGHTER SOPHIA, SUMY

AROUND TWO WEEKS AFTER THE WAR BEGAN, THEY STARTED ORGANISING GREEN CORRIDORS. WE MISSED THE FIRST EVACUATION WAVE. WE GATHERED OUR THINGS, WE LEFT ALMOST ALL TOYS, BUT SOPHIA GRABBED THE CAT. SHE SAID, “MUMMY, I WON’T GO WITHOUT THE CAT, I’LL STAY IN SUMY, BECAUSE WE DON’T LEAVE OUR FRIENDS”. WE THOUGHT WE COULD BUY OTHER TOYS, BUT WE COULDN’T ABANDON OUR PET. MY BROTHER REMAINED TO LOOK AFTER THE HOUSE. 

WHEN WE GOT TO POLTAVA, IT FELT LIKE THE WAR WAS OVER, ALTHOUGH POLTAVA IS NOT THAT FAR FROM THE FRONT LINE. WHEN WE WERE PASSING BY THE KREMENCHUK RESERVOIR, WE SAW THAT THE BIG BRIDGE WASN’T THERE ANYMORE. THE VIEW WAS TERRIFYING. WE SAW TANKS AND HOWITZERS ON OUR WAY. IT WAS SCARY TO SEE BURNT EQUIPMENT, AND THERE WAS A LOT OF IT THERE AT THAT TIME. WE SAW THE WHOLE UKRAINE BURNING: WE SAW THE FIRE AND SMOKE IN THE DAYTIME; AT NIGHT THE FIRE WAS CLEARLY VISIBLE. WE REACHED VINNYTSIA BY THE EVENING. WE HEARD THE SIREN AS SOON AS WE ENTERED THE CITY. A PLANE HAD JUST FLEW OVER, THERE WERE EXPLOSIONS, AND EVERYTHING WAS ON FIRE. WE GOT TO OUR HOSTEL. IT WAS VERY COLD THERE. WE WOKE UP AROUND 6 O’CLOCK IN THE MORNING. BLASTS MADE THE WINDOWS SHAKE. 

THERE WERE HUGE QUEUES AT THE BORDER IN LVIV. WE WERE OFFERED TO GO BY A RED CROSS BUS. WE WERE CAUTIOUS BUT AGREED, BECAUSE WE WANTED TO GET TO A SAFER PLACE AS SOON AS POSSIBLE.  SOPHIA WAS SO AGITATED WHEN WE CROSSED THE BORDER. “MUMMY, ARE WE FINALLY SAFE?”, SHE ASKED.

АЛЬОНА КОРИТОВА З ДОЧКОЮ СОФІЄЮ, СУМИ

ДЕСЬ ЧЕРЕЗ ДВА ТИЖНІ З ПОЧАТКУ ВІЙНИ ПОЧАЛИ ОРГАНІЗОВУВАТИ ЗЕЛЕНІ КОРИДОРИ. НА ПЕРШІ ХВИЛІ ЕВАКУАЦІЇ МИ ЩОСЬ НЕ ВСТИГЛИ. МИ З ДОНЬКОЮ ЗІБРАЛИСЯ, ІГРАШОК МАЙЖЕ НІЧОГО НЕ БРАЛИ, ЯКІСЬ РЕЧІ ТРОХИ ВЗЯЛИ, А СОНЯ ПОТЯГЛА КІШКУ. КАЖЕ: «МАМО, БЕЗ КІШКИ Я ЗАЛИШАЮСЯ ПРОСТО ТУТ, В СУМАХ, БО ДРУЗІВ МИ НЕ КИДАЄМО». ВИРІШИЛИ, ЩО ІГРАШКИ ЩЕ МОЖНА БУДЕ КУПИТИ, А ЦЕ Ж ЖИВЕ, НАШЕ УЛЮБЛЕНЕ. ПРИДИВЛЯТИСЬ ЗА ДОМОМ ЗАЛИШИВСЯ БРАТ. 

КОЛИ ВИЇХАЛИ В ПОЛТАВУ — ТАКЕ ВІДЧУТТЯ, ЩО ВСЕ, ВІЙНА ЗАКІНЧИЛАСЬ. ХОЧА ПОЛТАВА ЗДАВАЛОСЯ Б ТЕЖ ПОРЯД. ЯК МИ КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ ПРОЇЖДЖАЛИ, ТО БАЧИЛИ ВЕЛИКИЙ МІСТ І ЙОГО НЕМАЄ — ЦЕ ТАК СТРАШНО, ЩО ТАКИЙ ВЕЛИКИЙ І ЙОГО ПРОСТО НЕМАЄ. ТО ТАНКИ НА ДОРОЗІ, ТО ГАУБИЦІ. СТРАШНО БУЛО БАЧИТИ СПАЛЕНУ ТЕХНІКУ, А ЇЇ ТОДІ ТАМ БУЛО БАГАТО. БАЧИЛИ ЯК ВСЯ УКРАЇНА ПРОСТО ГОРИТЬ: ВДЕНЬ ЇДЕШ — ВОГНИЩЕ, ВСЕ ДИМИТЬ, ВНОЧІ ПОЖЕЖІ ВИДНО СИЛЬНО. ДО ВЕЧОРА ДОЇХАЛИ ДО ВІННИЦІ. ЗАЇЖДЖАЄМО У ВІННИЦЮ, А ТАМ РЕПЕТУЄ СИРЕНА. ТАМ ТІЛЬКИ-НО ПРОЛЕТІВ ЛІТАК, БУЛИ ВИБУХИ, ВСЕ ГОРИТЬ. ДОЇХАЛИ ДО ХОСТЕЛА. ТАМ БУЛО ДУЖЕ ХОЛОДНО. ПРОКИНУЛИСЬ ЩЕ 6 РАНКУ НЕ БУЛО. ВІКНА ДРИЖАЛИ ВІД ВИБУХІВ. 

У ЛЬВОВІ БУЛИ ВЕЛИЧЕЗНІ ЧЕРГИ НА КОРДОН. НАМ ЗАПРОПОНУВАЛИ ПОЇХАТИ АВТОБУСОМ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА, МИ З НАСТОРОГОЮ ПОГОДИЛИСЬ, БО ХОТІЛОСЬ ЯК НАЙШВИДШЕ ДІСТАТИСЬ БЕЗПЕКИ. В СОНІ БУВ ТАКИЙ ПРИЛИВ ЕНЕРГІЇ, ЯК МИ ПРОЙШЛИ КОРДОН. ЗАПИТАЛА: «МАМО, МИ НАРЕШТІ В БЕЗПЕЦІ?»

ANASTASIIA CHERVIAKOVA, KHERSON

MY EX AND I STAYED IN KHERSON FOR TWO MONTHS AND THEN DECIDED TO LEAVE.

THEY [OCCUPIERS] WERE EVERYWHERE IN THE CITY. THEY MOSTLY MOVED BY CARS MARKED WITH “Z”. THEY DROVE AROUND THE CITY, AS THEY WANTED, WITHOUT FOLLOWING ANY RULES. THERE WERE MANY CAR ACCIDENTS. THE COMMUNICATION WAS DISABLED AND WE COULDN’T CALL AN AMBULANCE. THEY ALSO JUST CRASHED CARS WITH THEIR APCS.

THE RALLIES IN KHERSON WERE QUITE MASSIVE, BUT THEY WERE SUPPRESSED. FIRST, THEY IDENTIFIED ORGANISER ONE BY ONE. THEY ABDUCTED THEM, TOOK THEM AWAY, AND NO ONE EVER SAW THEM AGAIN. I WENT TO ONE RALLY, BUT IT WAS ALREADY WHEN PEOPLE WERE AFRAID TO GATHER. EVERY TIME BEFORE RALLIES, THE OCCUPIERS LINED UP IN FRONT OF THE CITY HALL WITH ASSAULT RIFLES. THE PROTESTERS GATHERED NEAR THE CINEMA; THERE WAS A ROAD BETWEEN US. BUT AS SOON AS THE RALLY BEGAN, THEY CAME CLOSER TO US, STARTED SHOOTING IN THE AIR, SHOOTING AT LEGS, AND THEN EVERYONE RAN AWAY. MORE INJURIES, HOWEVER, WERE CAUSED BY THE GRENADES THEY THREW.

IT BECAME OUR DAILY ROUTINE TO LEAVE PHONES AT HOME OR TO DELETE ALL APPS AND MESSAGES.

АНАСТАСІЯ ЧЕРВЯКОВА, ХЕРСОН

МИ З КОЛИШНІМ ХЛОПЦЕМ БУЛИ В ХЕРСОНІ ДВА МІСЯЦІ, НА ТРЕТІЙ ВИРІШИЛИ ВИЇХАТИ.

КОЛИ ТИ ТАМ ВИХОДИШ НА ВУЛИЦЮ — БАЧИШ ВСЮДИ ЇХ [ОКУПАНТІВ]. ЗДЕБІЛЬШОГО ВОНИ ПЕРЕСУВАЛИСЯ НА МАШИНАХ, ЗЕТКАХ. ЇЗДИЛИ ПО МІСТУ, ЯК ЇМ ХОЧЕТЬСЯ, ТОБТО НІЯКИХ ПРАВИЛ НЕ ДОТРИМУЮЧИСЬ. ДУЖЕ БАГАТО ДТП БУЛО. ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО ЗВ’ЯЗКУ НЕМАЄ, ТИ НЕ МОЖЕШ ВИКЛИКАТИ ШВИДКУ. АБО НА СВОЄМУ БТРІ ПРОСТО РОЗДАВЛЮВАЛИ МАШИНИ.

МІТИНГИ В ХЕРСОНІ БУЛИ ДОСИТЬ МАСШТАБНІ, ТА ЇХ ПРИДУШИЛИ. ПРИЧОМУ ПРИДУШУВАЛИ ПО ОДНОМУ — ВИКРИВАЛИ СПОЧАТКУ ПРОСТО ОРГАНІЗАТОРІВ. КРАЛИ, ВІДВОЗИЛИ КУДИСЬ І БІЛЬШЕ НІХТО ЇХ НЕ БАЧИВ. НА ОДИН МІТИНГ Я ХОДИЛА, АЛЕ ЦЕ ВЖЕ БУВ МОМЕНТ, КОЛИ ЛЮДИ БОЯЛИСЯ ЗБИРАТИСЬ В КУПКУ. ЩОРАЗУ ПЕРЕД МІТИНГАМИ ОКУПАНТИ СТАВАЛИ В ШЕРЕНГУ З АВТОМАТАМИ Й ШАШКАМИ НАВПРОТИ РАТУШІ. МІТИНГУВАЛЬНИКИ СТАВАЛИ БІЛЯ КІНОТЕАТРУ, ДЕ МІЖ НАМИ БУЛА ДОРОГА. АЛЕ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ МІТИНГ, ВОНИ ПІДХОДЯТЬ БЛИЖЧЕ, ПОЧИНАЮТЬ СТРІЛЯТИ У ПОВІТРЯ, СТРІЛЯТИ ПО НОГАХ, І ПОТІМ ВЖЕ ВСІ ТІКАЮТЬ. АЛЕ БІЛЬШЕ ТРАВМ БУЛО ЧЕРЕЗ ГРАНАТИ, ЯКІ ВОНИ КИДАЛИ.

ЗАЛИШАТИ ТЕЛЕФОН ВДОМА ЧИ ВИДАЛЯТИ ВСІ ЗАСТОСУНКИ ТА ЛИСТУВАННЯ — СТАЛО НАШИМ ЩОДЕННИМ РИТУАЛОМ.